INNOVAОгляд податкового законодавства за 16 – 22 вересня 2019 року
Проекти нормативно-правових актів
Протягом 16 – 22 вересня 2019 року у Верховній Раді України було зареєстровано такі законопроекти:
Ціллю законопроекту є запровадження економічно стимулюючого механізму одноразового звільнення строком на три роки від оподаткування новостворюваних (зареєстрованих безробітних) самозайнятих осіб для здійснення ними підприємницької діяльності у сфері послуг після їх взяття на облік органами фіскальної служби.
Законопроект передбачає запровадження так званих податкових «канікул» на строк три роки для новостворюваних самозайнятих осіб для здійснення ними підприємницької діяльності у сфері послуг, яка має значний і нерозкритий потенціал зайнятості населення. Це дасть можливість і реальний економічний шанс багатьом людям в Україні вийти зі скрути і змінити своє життя, забезпечувати себе і свої родини, працюючи в умовах трьохрічних «податкових канікул» самозайнятими особами за фахом і уподобанням у сфері послуг.
2. Проект Закону про Бюро фінансових розслідувань від 18.09.2019 № 1208-2.
Законопроект розроблено з метою розділення сервісної та правоохоронної функцій податкової служби, ліквідація податкової міліції, оптимізація структури та чисельності органів, які ведуть боротьбу зі злочинами у сфері фінансів, усунення дублювання їх функцій та створення Бюро фінансових розслідувань – центрального органу виконавчої влади, що утворюється Кабінетом Міністрів України та здійснює діяльність з метою запобігання, попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності.
На думку авторів законопроекту, запропонована модель боротьби з економічними злочинами стане більш ефективною, зменшить податковий тиск на платників податків.
Метою законопроекту є:
- проведення кампанії добровільного одноразового декларування активів фізичних осіб станом на 31 грудня 2019 року зі створенням нових правових засад і механізмів у взаємовідносинах держави і платників податків, профілактикою податкових правопорушень та злочинів;
- запровадження автоматизованої системи моніторингу відповідності витрат фізичних осіб отриманим доходам, як одного з інструментів детінізації економіки України та протидії розмиванню податкової бази.
Проектом передбачається у період з 1 січня 2020 року по 31 травня 2020 року провести добровільне одноразове декларування активів фізичних осіб станом на 31 грудня 2019 року.
Для цього фізична особа – громадянин України матиме право подати одноразову декларацію про активи із зазначенням активів, що належать суб'єкту декларування на праві приватної власності.
При поданні такої декларації суб`єкт декларування звільняється від необхідності зазначення інформації про джерела походження та вартість задекларованих активів.
У одноразовій декларації потрібно відобразити активи фізичної особи, зокрема, у вигляді валютних цінностей, цінні папери, рухоме та нерухоме майно, об’єкти незавершеного будівництва, частки (паї) у майні юридичних осіб, інші майнові та нематеріальні активи, як в Україні, так і за кордоном.
Також фізична особа матиме право самостійно визначити в одноразовій декларації розмір доходу або його частини, з яких раніше не сплачено ПДФО та який був джерелом придбання активів, про який відсутня інформація щодо джерел його походження, та сплатити з нього податок на доходи фізичних осіб за ставкою 9 відсотків.
Роз’яснення Державної податкової служби України
Оподаткування доходів нерезидентів
Виплати нерезиденту доходів від проведення операцій з торгівлі валютою на умовах маржинальної торгівлі розглядаються як інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України (пп. "й" пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу), з яких утримується податок у розмірі 15 відсотків їх суми та за рахунок такого нерезидента під час виплати таких доходів, якщо інше не передбачено положеннями чинних міжнародних договорів.
Винагорода, що сплачується резиденту Швейцарії за договором найму залізничних вагонів розглядається як фрахт.
Нерезидент, який отримує дохід від господарської діяльності на території України у вигляді надання послуг, а саме - здачі в оренду залізничних вагонів, повинен створити постійне представництво та сплачувати податок на прибуток на загальних підставах.
Оскільки залізничні вагони належать до транспортних засобів і надання послуг з оренди здійснюється нерезидентом, то місцем постачання таких послуг є місце реєстрації нерезидента (за межами митної території України), і така операція оподаткуванню ПДВ не підлягає.
Трансфертне ціноутворення
Кошти, перераховані Представництвом нерезиденту-страховому брокеру, є господарськими операціями для цілей трансфертного ціноутворення та відповідно до пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу в повному обсязі враховуються при визначенні вартісного критерію обсягу господарських операцій.
Аналогічно враховуються при визначенні вартісного критерію обсягу господарських операцій для цілей застосування трансфертного ціноутворення кошти, отримані Представництвом від нерезидента та призначені для перерахування ним на користь резидентів.
Контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме: зокрема, господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 ПК України, або які є резидентами цих держав. Оскільки до вказаного Переліку включено Республіку Кіпр, то операції, здійснені між платником податків і резидентом Кіпру, визнаються контрольованими у разі одночасного дотримання платником вимог, передбачених підпунктами 39.2.1.1, 39.2.1.7, 39.2.1.9, пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.
У податковій накладній, складеній платником податку за щоденними підсумками, відображається сума ПДВ, обрахована таким платником податку виходячи із бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 188.1 статті 188 Кодексу, без урахування заокруглення.
До підсумку розрахункових операцій z-звіту та x-звіту відповідно до пунктів 15 та 17 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року N 199 (зі змінами), має потрапляти загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), тобто сума з розрахункових документів після заокруглення.